Як медіа вижити у digital світі?

Як медіа вижити у digital світі?
05.04.2016
 У світі digital в умова стрімкого зростання технологій, розвитку проектів потужних IT-корпорацій, медіа здатні запропонувати новітні рішення як для аудиторії, так і для рекламодавців. У цьому не сумніваються учасники VII Міжнародної конференції «Нові медіа – нові можливості».

Сценарії розвитку для медіа

 Фонд розвитку журналістики Нідерландів, за словами його представника Рене ван Занте, нещодавно провів дослідження інноваційних викликів для медіа, і на його основі сформував чотири сценарії майбутнього розвитку суспільства та ЗМІ:

 
«Мудрість натовпу». Завдяки технологічній революції бізнес та громадськість створюють незалежні медіа. І саме вони, а не великі корпорації, вирішують, якими будуть новини та журналістика.

 «Кошик яблук». Балом правлять великі корпорації Google, Facebook і Apple, вони визначають основні соціальні, економічні пріоритети розвитку медіа, а також втручаються у наше приватне життя. Менші ж компанії йдуть з ринку.

 The Shire. Цей сценарій майже дзеркально протилежний до попереднього. Суспільство насторожено сприймає технологічний прогрес, занепокоєне розвитком кіберзлочинності, орієнтуються на лідерів думок, і дізнається про новини з соціальних мереж.

 Гра Дарвіна. Це світ, у якому впливові традиційні медіа адаптувались до нинішніх умов. Технологічний розвиток призупинився, медіа зупинили своє падіння.

 

«У найближчі кілька років ми матимемо поєднання усіх цих сценаріїв. Але медіа вже варто адаптуватись до них і думати про майбутнє. Власникам газет та журналів не варто будувати нові друкарні, а мовникам слід розуміти, що лінійте телебачення йде в історію, і люди зараз споживають ЗМІ по-новому», – розповів Рене ван Занте.

Яель ХіршSciences Po (Франція) також переконана, що медіа потрібно ставати гнучкими, шукати нові формати та джерела монетизації. Адже зараз навіть роботи вже можуть писати новини і роблять це значно швидше за самих журналістів. Втім, інтернет відриває нові можливості для медіа, з’являються нові професії: твітер-редактор, модератор, інфографер, data-журналіст, відеомейкер.


 
Особистісний зв’язок з аудиторією

«На сьогодні в інтернеті виграють не виробники контенту, а ті, хто якісно займаються доставкою його до аудиторії та працюють з рекламодавцями», – Тамара Бабакова, радіо «Аристократи», звернула увагу на те, що медіа вже програли змагання великим технологічним компаніям, однак попри це вони не приречені.

Медіа мають дещо більше – це особистісний зв’язок з аудиторією. Адже кожен користувач для ЗМІ не хост і не юзер, а особистість. Про його лояльність свідчить як те, скільки часу користувач проводить з тим чи іншим виданням, так і взаємодія в онлайні та офлайні. «Це як з друзями. Стосунки з медіа переходять у категорію особистісних. Тому ЗМІ слід фокусуватись не на кількості, а на якості контактів», – каже пані Бабакова.

Цим вже деякі медіа користуються у роботі з рекламодавцями. Наприклад, апробують Cost per Hour – оплату за час перебування аудиторії на сайті.

Існують й інші рекламні формати, у яких медіа ще можуть боротись за бюджети. Серед них: пропонувати рекламодавцям ту аудиторію, яка придбала передплату (це свідчить про її платоспроможність), робити неординарні спеціальні проекти, використовувати SaaS (software as a service – програмне забезпечення, як послуга) замість додатків.

 Також важливим у просуванні медіа є спеціальні івенти – зустрічі з власною аудиторією. Як приклад Тамара Бабакова загадала про вечірки радіо «Аристократи»: «Усі наші вечірки проходять при підтримці брендів, до яких буває важко достукатись. Це той козир, який є у медіа, і він може стати превалюючим».

Українські кейси

Щоб проілюструвати яким може стати особистісний контакт з аудиторією, журналісти та редактори поділились кейсами виробництва нового медійного контенту.

Ніні Міщенко з TARYAN Group вдалось за кілька місяців зробити з профільного порталу асоціації рітейлерів України успішний відвідуваний майданчик.

«Ми вирішили розпочати з довіри: не писати дурниці, публікувати тільки новини, розповідати практичні історії», - зазначила пані Міщенко. Також, за її словами, важливою складовою став нетворкінг з аудиторією, а правильна робота з Facebook дала порталу безкоштовний трафік.

Ніна Міщенко переконана, що FB має бути окремим медіа, до постів слід писати клікабельні підводки. На її думку, важливою є інтеграція соціальних віджетів та плагінів на сайті, а також стандарти оформлення публікацій, редакційна та партнерська політика. «Аналізуйте власну ефективність та аналізуйте конкурентів», – підсумувала спікер.

«Крим. Реалії» («Радіо Свобода»), за словами редактора Олени Дуб, мають мільйонне місячне охоплення і, головне, довіру аудиторії у соціальних мережах. Найбільше юзерів з території Криму користуються «Однокласниками» та «ВКонтакте».

Для того, щоб підтримувати інтерес користувачів, за словами Олени Дуб, слід глибино розуміти процеси на території Криму. Тому SMM-редакція тісно співпрацює з редакторами сайту, які краще знають кримську ситуацію, та з мультимедійними редакторами, які виготовляють social video. Адже, найкращий тип контенту на FB – це відео.

Прес-служба Незалежної асоціації телерадіомовників

Back
   

Our Partners

   

Organizer

Independent Association of radio broadcasters
 

Sponsored by

Detector Media SIDA Usaid Internews Ukraine
   
   

TV partner

ZIK Channel
 

 

 

   
   

Media partners

Медіабізнес Gurt Громадське радіо Sostav.ua Mediasat